25 жовтня 2024 р.
ВІДЬМА
ПРО ПІСНЮ:
Пісня являється нашим спешлом для святкування Геловіну. Оскільки в нас давно не було пісень про персонажів української демонології, ми вирішили концептуально потішити слухачів появою такої фундаментальної постаті як відьма. Проте не все так просто. «Відьма» — це не стандартний сингл, а передвісник продовження нашого EP «Між Світами», що вийшов восени 2022 року. В основі сюжету цього міні-альбому — історія парубка, котрий заблукав та втратив відчуття реальності серед міфічних істот українських лісів. До цього часу він беззаконно нищив лісниць на пару з Чугайстром, аж ось про це дізналась відьма. Героїня дивиться у зачаровану кулю та дізнається, що людський хлопчина пробрався у містичний світ і хазяйнує у ньому. Це її неабияк обурює, тож відьма хоче познущатись над малим пихатим виродком за вбивство її лісових сестер. Задля цього вона домовляється зі своїм другом перевертнем-вовкулакою, що той вітреться у довіру до хлопця під виглядом Чугайстра-вовкулаки. Досягши цілі, її вірний супутник приведе здобич до відьми, а та зварить з нього м'ясний бульйон та перетре кістки в пудру.
ПРО ІНСТРУМЕНТАЛ:
Якщо говорити про музичну складову треку, то ми повернулись до нашого фірмового звучання, яке вперше зазвучало на EP "Між світами". Нестандартні джазові акорди у поєднанні з камерним, майже готичним звучанням фортепіано створюють атмосферу магії. Вокал у треку виступає центральним персонажем — наче відьма, яка зачаровує слухача своїм голосом, ведучи крізь історію. Вся пісня будується на одній інструментальній темі з кількома варіаціями, що не випадково: цей повтор створює ефект заклинання, де кожна нота — частина ритуалу. Така структура підкреслює відчуття чаклування, яке часто пов’язане з ритмічним повтором магічних слів.
Текст пісні
Я маю сотні облич
Буду чесною, масок
Відгукнуся на вовчий клич
Потребуючи псячих ласок
Я маю сотні обличІ коли ви всі їх спалили
Моїм нутром стала піч
Мої легені згоріли
Куле-куле чарівна
Наділи мене сповна
Баченням усіх обставин
Чарівних й цілком реальних
Хто вбива моїх сестер
Серед буку та озер
Покажи мені, красуне
Лісів устрій хто посунув
Я знаю, я відаю, я передбачаю
Чи в лісі глибокому, чи посеред гаю
Тіло бліде, тонке, худорляве
Жалісна здобич для всякої зграї
Водиться-бродить погань людськая
Голоду не стане ні кінця, ні краю
Очі тримає лице синє та мляве
Чи то він живець, чи то труп у смертокраї
Приспів:
Мене по-різному звуть (По-різному звуть)
Я і стерво, і негідь, почвара
Та усі вони пруть (Та усі вони пруть)
До могутньої володарки чарів
Стань-но, вовче, за чугайстра
Та й заплутай того бевзя
Ти в оманах той ще майстер
Лиха справжнього нашестя
Обведи коло пальця
А точніше — лапи
Застрягне у пастці
Застрягне назавжди
Як же прикро
Що тупість людськая
Не має, на жаль
Ні кінця, ні краю
Я шукатиму тебе
За червоними нитками
Смертна кара забере
Тебе жаднючими руками
Я шукатиму тебе
Не втечеш вже ти нікуди
Це мій ліс, житло моє
І чужинцям тут не бути
Приспів:
Мене по-різному звуть (По-різному звуть)
Я і стерво, і негідь, почвара
Та усі вони пруть (Та усі вони пруть)
До могутньої володарки чарів
Мене по-різному звуть (По-різному звуть)
Я і стерво, і негідь, почвара
Та усі вони пруть (Та усі вони пруть)
До могутньої володарки чарів