ШРАМИ

ПРО ПІСНЮ:

Пісня виникла як частинка нашої великої історії про різні види ескапізму.

У OKAZIA є далека мрія випустити низку таких пісень. Слово «альбом» наразі звучить для нас дещо лячно, враховуючи скільки ресурсів потрібно для нього. Тож бодай у вигляді поступового випуску окремих синглів ми хочемо ознайомити вас із цією історією. Кажуть, що наше тіло має сильну пам’ять, усі наші ментальні травми засиджуються в тілі, адже те, як воно реагує на стрес — і формує ось цю саму травму. Дуже часто це щось примарне, недоступне окові, те, що можна виявити в ході тривалої терапії та глибинних спостережень, аналізу. Але також часто це і реальні, видимі шрами.

«Шрами» — символ вічного болю, зажурена льодова скульптура, яка застигла в мить і назавжди. Шрамами ми можемо блукати безліч часу, міряючи свій біль, згадуючи все, що змінило нас. Це портал для втечі з реальності, там не існує часу, там більше не існує нових негативних досвідів, адже і не існує позитивних, загалом нічого більше, окрім цих шрамів.

Але пісня «Шрами» не обмежена контекстом і може накладатись на безліч різних ситуацій. Саме так, до прикладу, ми підкреслили її тему вибором дати для релізу. 20 лютого є Днем пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей день є одним із шрамів у сучасній історії нашої держави, який набуває особливого значення і досі, в обставинах повномасштабної війни. Тут ми часто озираємось в минуле, аналізуючи різні болючі ситуації, із острахом і водночас надією перед майбутнім.

ПРО ТЕКСТОВІ РІШЕННЯ

У цій пісні є багато цікавих текстових рішень, однак 2 найяскравіших — це:

1. «… І назавжди буду собі межею, нас не з’єднати жодною мережею» — що означає «Я маю шрам як нагадування про дуже сильний біль, який ледь мене не знищив. Я маю дивитись на цей шрам безкінечно, обдумувати його сотні разів, лишень би ніколи більше не допустити подібного болю, адже я можу його вдруге не витримати. Я не дозволю собі права на помилку, увімкну гіперконтроль, матиму проблеми з довірою і не зможу впустити щось чи когось у своє серце»

2. «Хіба мене хтось збереже як пластир у кишені? Як не ліпи там, де пече, не зцілить він легені» — що означає «Я завжди намагаюсь бути такою хорошою людиною, однак хоч хтось це помічає? Я стільки страждав, не хочу, аби хтось іще терпів цей біль, але може моя опіка всім байдужа. Чи зможу я колись стати чимось більшим, аніж цей шрам, чи ж він визначає мене назавжди? Чи зможу я колись стати тим, що може когось зцілити та лишити по собі щось хороше? Взагалі, чи має сенс краплина доброго вчинку у морі жорсткості та болю? Чи не інфантильно наразі бути оптимістом та проявляти турботу, якщо це не не поновить тіло від старих шрамів та не вбереже від нових»

ПРО ІНСТРУМЕНТАЛ:

У роботі над звуком ми звернулися до класики синт-попу, де головним орієнтиром був всесвітньо відомий вайб Depeche Mode. Проте «ШРАМИ» це передусім історія про розвиток нашого власного стилю. Ми поєднали звичні для OKAZIA аналогові синти з неочікуваним рішенням — партією fretless-басу. Його плинне, "ковзаюче" звучання створює унікальний звуковий ландшафт, який раніше не був притаманний гурту, але ідеально підкреслив настрій пісні