24 лютого 2023 р.
НЕ СПИНЯЮСЬ
ПРО ПІСНЮ:
Пісня «Не спиняюсь» про той момент обнулення, який приходить до кожної людини бодай раз. Момент, коли ти розумієш, що так, як ти жив раніше — вже не працює, але і нових шляхів поки ще не видно. Ти проживаєш у підвішеному стані день за днем, ти заручник обставин та можливостей. Ніде нема тобі місця, ти скрізь чужий. Однак треба пам’ятати, що розпочнеться інша сторінка історії. Лише проживши всі болі та розчарування — ти віднайдеш сили написати її. Лише загубивши себе — матимеш змогу наново познайомитись з собою. Справжнім собою. Завжди пам’ятай про свій біль, про меч з кривавим слідом. Ніколи не жалій себе, дивлячись як хмари мчуть. В житті людей лишайся світла добрим гідом. І не спиняйся, бо вороги твої лише того і ждуть.
ПРО ІНСТРУМЕНТАЛ:
З точки зору інструментальної частини пісні, то головний акцент був зроблений на мінімалістичності. Дуже компактні клавіши, високі нотки «прорізаються» та цікавл гармонюють з вокалом. Барабани та бас тримають чіткий ритм, надають качовість. Клавішна мелодія має певний розвиток у другій частині композиції. Навіть можна почути невеличке соло. Настрій інструменталу досить меланхолічний та депресивний, але у кінці, коли декламується вірш, з'являється певний оптимізм та надія на світле майбутнє.
Текст пісні
Я відлітаю
Я десь понад хмарами
На мене глядить земля
Всипана шрамами
Я не знаю де мій рубіж
Рину і рину вперед до тиш
Мене зжира тотальне зло
Щоб не втонути ледь тримаюсь
Наче ковтаю бите скло
Плачу так гірко, не спиняюсь
Мене зжира тотальне зло
Та я не здамся, я тримаюсь
І як би темно не було
Іду вперед і не спиняюсь
Не спиняюсь
Не спиняюсь
Так ось чому
Тебе звуть всі лютим
Скажи тепер
Ну як то все забути?
Без тями я
Немає вороття
Мене зжира тотальне зло
Щоб не втонути ледь тримаюсь
Наче ковтаю бите скло
Плачу так гірко, не спиняюсь
Мене зжира тотальне зло
Та я не здамся, я тримаюсь
І як би темно не було
Іду вперед і не спиняюсь
Не спиняюсь
Не спиняюсь
І розквітає знов життя
Як не було тієї люті
І до самого забутття
Не будуть волі наші скуті
І розквітає знов життя
Як не було тієї люті
І вже не буде забуття
Герої вічні, не забуті